Курси української мови у Львові

Курси української мови у Львові разом з фахівцями Центру іноземних мов Романа Даниліва.

Курси української мови у Львові

Українська мова — це одна з східнослов'янських мов, що входить до однієї підгрупи з російською та білоруською мовами. Історично українська мова походить з давньоруської, давньоукраїнської мови.Українська мова є державною мовою України. Українська поширена в прилеглих територіях до України – Росії, Польщі, Білорусії та інш. У зв’язку з численною міграцією українців вона  стає поширеною в США, Аргентині, Канаді, Австралії та інших країнахЗа лексичним складом до української найближча білоруська мова (бл. 75 % спільної лексики), а також польська, словацька, болгарська (бл. 70 %), чеська, російська (бл. 60 %). Найбільш спорідненою до української мови вважають  русинську мову, яка походить з лемківського діалекту . Крім цього, українська мова має іще три групи діалектів. Існує дві групи говорів, в які об’єднанні діалекти української мови. До південно-західної групи відносять галицько-буковинські, волинсько-подільські та карпатські говори, до південно-східної – слобідські, степні, середньодніпровські говори. 

Кількість носіїв: мова спiлкування ~45 млн., друга мова ~15 млн. 

Класифікація: Індо-Європейська, Слов'янська, Східнослов'янська, Українська мова.

Регулює: Національна академія наук України.

Історія

Давньокиївська писемно-літературна мова , давньоруська мова, давньоукраїнська мова — мова народності, яка населяла Київську Русь. Саме з часів існування Київської Русі багато вчених вважає становлення та подальший розвиток української мови. На той час , після 4-5 століття нашої ери , почала активно розвиватись давньоруська мова , що з часом генеологічно стала наближеною до сучасної української мови. Давньоукраїнська мова була поширена за часів панування Великого князівства Литовського на території України та Білорусі. Слід зазначити, що українська літературна мова пройшла два основні етапи розвитку: староукраїнської мови (14 - сер. 18 ст.) та сучасної літературної української мови (з кінця 18 ст.). Літературною староукраїнською мовою написані : словник Л.Зізанія (1596), «Лексикон славєнороскій» П.Беринди (1627). Граматикою староукраїнської. мови була «Грамматика словенская» І. Ужевича (1643, 1645). Після 18 століття  розбудовою староукраїнської мови  займалась Києво-Могилянська колегія (згодом академія).Після виходу Валуєвського циркуляру у 1863 році розвиток староукраїнської мови призупинився. В той час заборонялось вживання будь - якої української мови. Уже в 1720 році, після затвердженого указу Синоду російським царем, в українській літературі майже не використовувалась староукраїнська літературна мова, а через кілька років використовувалась тільки рукописна літературна мова. Друкована література уже друкувалось переважно слов'яноруською мовою.Сучасна літературна українська мова виникла на початку 19 століття на основі подніпровських говорів під впливом староукраїнської літературної мови та близькоспорідненої російської літературної мови. Завдяки літературній діяльності Л.Українки, П.Мирного, І.Нечуя-Левицького, І.Франка та інших відбулось об’єднання всіх українських діалектів та регіональних варіантів в єдину українську літературну мову.