Курси норвезької мови у Львові

Норвезька мова (норв. norsk) — це мова германської групи,  якою розмовляють у Норвегії. Через деяку географічну ізоляцію окремих районів Норвегії, існують значні розбіжності в словниковому складі, граматиці і синтаксисі серед діалектів норвезької. Протягом століть письмовою мовою Норвегії була датська мова.

Згідно законодавства та урядовій політиці, в Норвегії є дві офіційні форми норвезької мови — букмол (bokmål, букв. "книжкова мова") і нюношк (nynorsk, букв. "нова норвезька").

Норвезька мова є наближеною до ісландської та фарерської мов, разом з шведською та данською відносять у групу материкових скандинавських мов. 

Класифікація: Індоєвропейська, Германська, Північногерманська (скандинавська), Західноскандинавська, Норвезька мова. 

Від IX ст. залишились писемні згадки у вигляді псевдо алфавіту (рунічного алфавіту), та за часів вікінгів скандинавські мови поступово видозмінювались. Таким чином, диференціювалася та виокремилася давньонорвезька. Писемність до Норвегії прийшла з християнством аж в XI ст., коли норвежцями було запозичене латинське письмо. У XIV  Норвегію охопила епідемія чуми після чого країна розпочала свій культурний та політичний розвиток під впливом данської мови. Використання норвезької мови було зведено до мінімуму до 1814 року. Після здобуття часткової незалежності 1814 року в Норвегії освічена периферія вживала поряд з дано-норвезькою мовою чимало діалектизмів, тоді як простий норвезький селянин взагалі не вмів писати й читати своєю мовою. Біля Осло у 40-х роках XVIII століття з’явилась нова літературна мова landsmål (буквально "сільська мова"). Дано-норвезьку мову охрестили riksmål ("державна мова", "мова королівства"). Ляндсмол міг би занепасти, оскільки таку мову не визнавали через її синтез з більше ніж ста норвезьких діалектів. Завдяки популяризації ляндсмолу письменниками, ріксмол почав занепадати. 

Наприкінці XIX ст. з ляндсмолом почала себе асоціювати сільська периферія та соціальні низи у містах. Ріксмол став символом елітарних кіл найбільших міст. У 1885 року ляндсмол отримує статус другої державної мови в Норвегії. 

У 1907 і 1917 роках Стуртинґ провів дві послідовних правописних реформи на зближення ляндсмолу та ріксмолу, вводячи подвійні форми вживання, написання та відмінювання слів. У 1929 році Стуртинґ перейменував ляндсмол на "нюношк" (новонорвезька), а ріксмол на "букмол". У 1938 році була проведена орфографічна реформа. Таким чином була скорочена кількість подвійних форм у букмолі та новонорвезькій.

Букмол riksmål частіше використовуються в міських і приміських місцевостях, а нюношк — у сільській, зокрема в Західній Норвегії. Близько 82% норвезьких школярів навчаються на букмолі, а 18% – обирають нюношк.

Центр іноземних мов Романа Даниліва запрошує Вас на курси норвезької мови!